Вітаємо!

   14 квітня - 75 років від дня народження  
     Сергія Сергійовича Дяченка (1945),
 українського прозаїка, фантаста,          сценариста.

Сергій Дяченко – український російськомовний фантаст, який творить разом із дружиною Мариною Дяченко, народився 14 квітня 1945 року. Закінчив Київський медичний інститут, після чого працював психіатром. Має ступінь кандидата біологічних наук. У 1989 році закінчив Всеросійський державний інститут кінематографії на сценарному факультеті, а ще раніше отримав членство в Союзі кінематографістів СРСР (1987) та Союзі письменників СРСР (1983). У 1987 році разом із режисером та оператором став лауреатом Національної премії ім. Т. Г. Шевченка за науково-популярний фільм «Зірка Вавилова», що був знятий на Київській кіностудії науково-популярних фільмів.

До співпраці із Мариною Дяченко, він опублікував книгу «Золотий дощ» (1982), у яку увійшли оповідання та повість українською мовою. Далі він працював переважно над україномовними кіносценаріями «Жах» (1991), «Крутіж» (1992), «Оксамит і залізо» (1994) та російською «Зірка Вавілова» (1988). Перший спільно виданий роман «Брамник» (1994), як і «Авантюрист» (2000), написані в жанрі класичного фентезі, мало чим відрізнялися від інших книг цього жанру. Але вже починаючи із роману «Шрам» (1996), Дяченки показали себе як майстри опису характеру людини. Думки та вчинки персонажів показані так, що сприймалися як зовсім живі люди. Це вміння проявилося у обох авторів, адже Сергій був автором кіносценаріїв, а Марина почала писати ще в чотирирічному віці. Про себе автори кажуть, що пишуть в жанрі «м-реалізму», але не пояснюють значення першої літери. Загалом у їхній спільній творчій скарничці можна знайти більше 30 романів та повістей, а також десятки оповідань. Сергій та Марина Дяченки є лауреатами великої кількості літературних премій із галузі фантастики, а також членами письменницьких спілок України. Зокрема їх було визнано найкращими письменниками-фантастами Європи.